Співзасновник майнінгової компанії Hut 8 Марк ван дер Чійс, який продав значну частину Bitcoin і перенаправив капітал у штучний інтелект, тепер сам попереджає про системні ризики AI. Його головна теза звучить різко: конкуренція між корпораціями та державами змушує всіх рухатися настільки швидко, що окремий гравець уже не може безпечно пригальмувати. На думку підприємця, велика аварія у фінансовій системі або критичній інфраструктурі може статися раніше, ніж з’являться дієві міжнародні правила.
Хто такий Марк ван дер Чійс і чому до його слів прислухаються
Ван дер Чійс був одним із ранніх прихильників Bitcoin, співзаснував Hut 8 і працював з криптовалютними інвестиційними продуктами. Він не є незалежним регулятором або дослідником безпеки, тому його слова слід сприймати як позицію інвестора з досвідом у двох технологічних хвилях. Водночас його зміна настрою показова: людина, яка порівнює потенціал AI з раннім Bitcoin, не відмовляється від оптимізму щодо економічного ефекту, але більше не вважає швидкість розвитку безумовною перевагою.
Підприємець розповів, що продав багато біткоїнів і вклався в AI, а тепер частину прибутку знову переводить у криптоактиви, переважно через біржові фонди. Він і надалі бачить сильний бізнес-кейс для дата-центрів та обчислювальної інфраструктури, але розділяє прибутковість окремої інвестиції й безпеку системи загалом.
Як AI може створити проблему для банків
Сучасний банк — це не одна програма, а складна мережа старих і нових систем: кредитні моделі, антифрод, платежі, управління ліквідністю, хмарні сервіси, зовнішні постачальники даних. AI вже вбудовується в багато цих процесів. Якщо однакова модель або один постачальник використовується десятками установ, помилка може стати не локальною, а корельованою: банки одночасно відхилятимуть кредити, блокуватимуть платежі або переоцінюватимуть ризик.
Другий канал — кібербезпека. Потужні моделі прискорюють пошук вразливостей, створення фішингових кампаній і автоматизацію атак. Якщо AI знайде слабке місце у поширеному банківському ПЗ, атака може масштабуватися швидше, ніж команди безпеки встигнуть оновити системи. Третій ризик — довіра. Навіть короткий збій у платежах чи помилкове повідомлення про неплатоспроможність банку може запустити цифровий набіг вкладників, адже гроші сьогодні виводяться за хвилини.
Чому проблема не зводиться до «злого алгоритму»

Найбільш реалістичний сценарій — не поява свідомої машини, а ланцюг звичайних помилок. Компанія впроваджує модель без достатнього тестування, працівники надто довіряють її відповідям, автоматичні агенти отримують широкі права, а кілька установ залежать від одного хмарного сервісу. Окремо кожне рішення здається керованим. Разом вони створюють систему, де невелика помилка поширюється на платежі, ринки та інфраструктуру.
Конкуренція посилює ризик. Якщо одна компанія сповільнює запуск заради перевірки, вона може втратити клієнтів і капітал на користь менш обережного суперника. Те саме відбувається між державами. Саме цю пастку ван дер Чійс називає втратою контролю: не обов’язково хтось свідомо ігнорує небезпеку, але система винагороджує швидкість сильніше, ніж обережність.
Наскільки реальна загроза обвалу банківської системи
Прямого доказу, що AI неминуче обвалить банки, немає. Фінансові установи мають резервні процедури, обмеження доступу, регуляторний нагляд і плани безперервності. AI також може покращувати антифрод, виявлення аномалій та оцінку кіберзагроз. Тому коректніше говорити не про прогноз краху, а про новий клас системного ризику.
Ключове питання — концентрація. Чим більше банків використовують однакові моделі, дані та хмарні платформи, тим вища ймовірність спільної помилки. Регулятори можуть зменшити ризик через незалежні аудити, обов’язкове тестування стресових сценаріїв, ручне підтвердження критичних операцій, обмеження повноважень AI-агентів і вимоги до резервного режиму без AI.
Що це означає для інвесторів
Історія ван дер Чійса не дає простого сигналу «продавати AI» або «купувати Bitcoin». Вона показує, що технологічний потенціал і інвестиційний ризик можуть зростати одночасно. Компанія може отримувати рекордний попит на обчислення, але мати надмірну оцінку, високу залежність від одного клієнта або майбутні регуляторні витрати. Bitcoin може виграти як актив поза банківською системою, але криптобіржі й кастодіальні сервіси теж залежать від ПЗ, банків та контрагентів.
Для портфеля важливі диверсифікація і перевірка того, де саме створюється прибуток. Виробник чипів, оператор дата-центру, розробник моделі та компанія, що застосовує AI у продукті, мають різні ризики. Ставка лише на гучний ярлик «AI» не замінює аналіз грошового потоку, боргу та ціни акції.
FAQ
1. Чи справді ван дер Чійс продав усі біткоїни?
Ні. Він сказав, що продав значну частину позиції для інвестицій в AI, але Bitcoin залишився активом, який він обрав би для дуже довгого зберігання. Частину прибутку з AI він повертає в крипторинок.
2. Який найімовірніший AI-ризик для банків?
Не фантастичний «бунт машин», а одночасна помилка в автоматизованих рішеннях, атака на поширене ПЗ або надмірна залежність багатьох банків від одного постачальника моделей і хмари.
3. Чи захищає Bitcoin від такого сценарію?
Сам протокол Bitcoin менш залежний від банківської інфраструктури, але купівля, зберігання та продаж через біржі залишають інвестора залежним від посередників. Захист залежить від способу зберігання, ліквідності та конкретного сценарію кризи.










