17 вересня 2026 року Національний банк удруге поспіль підвищив облікову ставку, цього разу з 15,5% до 16% річних. Нова ставка діє з 18 вересня. Ще на початку року все виглядало інакше: у січні НБУ вперше з 2024 року знизив ставку з 15,5% до 15% і готувався до подальшого пом’якшення. Але влітку інфляція розвернулася вгору, і регулятор повернувся до жорсткої політики.
Для людини, яка тримає гроші на депозиті, купує ОВДП або планує взяти кредит, облікова ставка НБУ напряму впливає на те, скільки вона заробить або переплатить. Розбираємо, що змінилося, чому НБУ так вирішив і як діяти із заощадженнями в цих умовах.
Що вирішив НБУ і чому
НБУ підвищив облікову ставку до 16%, бо інфляція в Україні прискорилася і вийшла за межі його власного прогнозу. У серпні 2026 року споживчі ціни зросли на 8,1% у річному вимірі, хоча ціль регулятора становить 5%. Базова інфляція, яка не враховує найбільш волатильні ціни, кілька місяців поспіль залишалася високою. Це означає, що подорожчання вже не обмежується одним-двома товарами, а поширюється на всю економіку.
У своєму рішенні НБУ назвав три причини: стійкий ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення ризиків для інфляції в середньостроковій перспективі. Головним шоком цього року стало пальне. Ескалація війни на Близькому Сході підняла світові ціни на нафту, і дорожчий бензин та дизель потягнули за собою ціни на перевезення, продукти та послуги. Додатковий тиск створюють російські обстріли портів: за оцінками НБУ, у другому півріччі 2026 року Україна може недоотримати близько $2,5 млрд експортної виручки.
Вищою ставкою НБУ хоче зробити гривню привабливішою за валюту, утримати валютний ринок і не дати інфляційним очікуванням вийти з-під контролю. Сповільнення інфляції регулятор очікує вже у 2027 році.
Що буде з депозитами
Гривневі депозити першими реагують на підвищення облікової ставки, але з затримкою в кілька тижнів. Банки отримують дорожчий ресурс від НБУ і поступово піднімають ставки для вкладників, щоб залучати гроші населення. За оцінками банкірів, восени дохідність гривневих депозитів може зрости до 18% річних.
Є важливий нюанс. З 7 серпня 2026 року НБУ змінив правила розміщення депозитних сертифікатів: замість автоматичного задоволення всіх заявок банків регулятор проводить тендери з обмеженим обсягом раз на два тижні. Через це банки не можуть безмежно паркувати вільні гроші в НБУ під високий відсоток, і частина з них неохоче піднімає ставки для клієнтів. Тому різниця між пропозиціями різних банків зараз помітна, і варто порівнювати умови, а не відкривати вклад у першому-ліпшому банку.
Короткий чи довгий депозит
Прогноз НБУ допускає подальше підвищення облікової ставки, а повернення до циклу зниження регулятор очікує лише у другому кварталі 2027 року. Для вкладника це аргумент на користь коротших депозитів на 3–6 місяців: якщо ставки ще зростуть, гроші можна буде переоформити під вищий відсоток. Довгий депозит на рік і більше має сенс, якщо банк уже зараз пропонує ставку, яку ви вважаєте вигідною, і вам важливо її зафіксувати.
ОВДП: чи стали облігації вигіднішими
ОВДП реагують на облікову ставку повільніше, ніж депозити. Після підвищення в липні Мінфін намагався втримати дохідність державних облігацій на попередньому рівні, а вторинний ринок майже не відреагував на рішення НБУ. На початку 2026 року гривневі ОВДП давали приблизно 13–18% річних залежно від строку погашення.
Головна перевага облігацій внутрішньої державної позики перед депозитом полягає в податках. Відсотки за ОВДП не обкладаються ПДФО та військовим збором, тоді як дохід за депозитом зменшується на 18% ПДФО і 5% військового збору. Тобто з кожних 100 грн відсотків за вкладом на руки ви отримуєте 77 грн.
Приклад розрахунку: депозит під 16% річних після податків дає близько 12,3% чистої дохідності. ОВДП з дохідністю 16% приносять усі 16%. Якщо від цього відняти серпневу інфляцію 8,1%, реальний дохід за депозитом становить приблизно 4%, а за ОВДП близько 8%. Цифри умовні, бо ставки в банках і на аукціонах Мінфіну різняться, але різниця в оподаткуванні працює завжди.
| Інструмент | Як реагує на ставку 16% | Податки | Що варто зробити |
|---|---|---|---|
| Гривневий депозит | Ставки поступово зростають, можливо до 18% | 18% ПДФО + 5% військовий збір | Порівняти банки, обирати строк 3–6 місяців |
| ОВДП | Дохідність змінюється повільно | Не оподатковуються | Купувати частинами на різні строки |
| Споживчий кредит | Може подорожчати з затримкою | Не застосовується | Не поспішати з новими боргами |
| Валютні заощадження | Гривня стає привабливішою для тримання | Залежить від інструменту | Тримати частину в гривні під високий відсоток |
Кредити: чи подорожчають позики
Сам НБУ вважає, що підвищення на 0,5 відсоткового пункта не матиме відчутного стримувального впливу на кредитування. Для бізнесу регулятор уже ухвалив два пакети рішень, які розширюють доступ до фінансування в умовах обстрілів, а пільгові програми на кшталт «Доступних кредитів 5-7-9%» мають власні ставки, які не залежать від облікової напряму.
Для споживчих кредитів і кредитних карток ситуація інша: банки рахують їхню вартість від ціни залучення грошей, тож подорожчання ресурсу з часом відіб’ється і на ставках для позичальників. Якщо ви плануєте велику покупку в кредит, варто врахувати, що найближчими місяцями дешевших позик не буде.
Що робити із заощадженнями зараз
Перший крок стосується вашої фінансової подушки безпеки. Ці гроші мають бути доступні швидко, тому для них підходить депозит із можливістю дострокового зняття або короткий вклад. Висока облікова ставка робить таку подушку дохідною, і ви не втрачаєте на інфляції.
Другий крок стосується довгострокових гривневих заощаджень. Тут доцільно поєднувати депозити та ОВДП і розподіляти покупки облігацій за строками. Наприклад, частина з погашенням через пів року, частина через рік, частина через два. Так ви не прив’язуєте всі гроші до однієї ставки й зможете реінвестувати їх, якщо дохідність зросте.
Третій крок стосується валюти. Висока облікова ставка покликана підтримати гривню, але уряд у проєкті бюджету на 2027 рік закладає середній курс 47,1 грн за долар. Тож тримати частину заощаджень у валюті або валютних ОВДП як страховку від девальвації залишається розумним рішенням. Співвідношення залежить від ваших витрат: якщо ви живете й витрачаєте в гривні, основна частина заощаджень логічно має бути саме в ній.
Висновок
Облікова ставка НБУ 16% означає, що гроші в Україні залишаться дорогими щонайменше до 2027 року. Для вкладників і власників ОВДП це хороша новина: дохідність гривневих інструментів перевищує інфляцію, а ОВДП додатково виграють за рахунок відсутності податків. Позичальникам варто бути обережнішими з новими кредитами. Стежте за наступними рішеннями регулятора на сайті НБУ, бо прогноз допускає ще одне підвищення ставки.
FAQ
Яка зараз облікова ставка НБУ?
З 18 вересня 2026 року облікова ставка НБУ становить 16% річних. Рішення ухвалили 17 вересня. Попереднє підвищення з 15% до 15,5% відбулося наприкінці липня, а в січні ставку знижували з 15,5% до 15%.
Чому НБУ підвищив облікову ставку?
Через прискорення інфляції до 8,1% у серпні 2026 року при цілі 5%. Основні причини: дорожче пальне на тлі війни на Близькому Сході, обстріли портів і висока базова інфляція. Підвищення має підтримати привабливість гривні й стабільність валютного ринку.
Чи зростуть ставки по депозитах?
Так, але поступово. Банки зазвичай переглядають ставки через кілька тижнів після рішення НБУ. За оцінками банкірів, восени дохідність гривневих депозитів може дійти до 18% річних, хоча умови в різних банках суттєво відрізняються.
Що вигідніше зараз: депозит чи ОВДП?
За однакової номінальної ставки вигідніші ОВДП, бо відсотки за ними не оподатковуються. З депозиту утримують 18% ПДФО і 5% військового збору. Водночас депозит простіше відкрити і з нього легше зняти гроші, тому багато інвесторів поєднують обидва інструменти.
Коли НБУ почне знижувати облікову ставку?
За поточним прогнозом регулятора, повернення до зниження ставки можливе у другому кварталі 2027 року. До того НБУ не виключає подальшого підвищення, якщо інфляція не почне сповільнюватися.
